Увечері, 25 березня 2015 року в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено утреню четверга 5-ї седмиці Великого посту з читанням покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Богослужіння очолив настоятель університетського храму Трьох Святителів прот. Миколай Щербань у співслужінні клірика храму –  прот. Миколая Лагодича та свящ. Володимира Петрука настоятеля парафії 12 апостолів м. Чернівці Кіцманської єпархії, лаборанта богословського відділення.

Богослужіння супроводжував зведений хор студентів богословського відділення під керівництвом викладача церковного співу диякона Ігоря Луцана.

ДОВІДКА:

Покаянний канон преподобного Андрія Критського називається великим, як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого. Його можна описати як покаянний плач, що розкриває всю неосяжність, усю безодню гріха, потрясає душу покаянням і надією.

Дуже майстерно святий Андрій переплітає образи: Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Землю Обітованну і понад усе Христа і Церкву - зі сповіданням гріхів і каяттям. Події Священної історії представлені як події життя окремої людини, справи Божі в минулому як справи, які стосуються спасіння кожного, трагедія гріха та зради як особиста трагедія. Життя показане як частина тієї великої, всеосяжної боротьби між Богом і силами темряви, які повстають проти Нього.

Слова Канону закликають до відповіді, тому що говорять вони про події й справи минулого, зміст і сила яких вічні, оскільки кожна людська душа - єдина й неповторна - проходить тим же шляхом випробувань, стоїть перед тим же вибором, зустрічається з тією ж вищою і найважливішою реальністю. Значення та мета Великого канону саме в тому і полягає, щоб проказати нам гріх і тим самим привести нас до покаяння.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки покаянню і подвижницькому життю.

Прес-служба

Богословського відділення