Богослужіння в середу 5-ї седмиці Великого посту з читанням покаянного канону преподобного Андрія Критського

Увечері, 25 березня 2015 року в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено утреню четверга 5-ї седмиці Великого посту з читанням покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Богослужіння очолив настоятель університетського храму Трьох Святителів прот. Миколай Щербань у співслужінні клірика храму –  прот. Миколая Лагодича та свящ. Володимира Петрука настоятеля парафії 12 апостолів м. Чернівці Кіцманської єпархії, лаборанта богословського відділення.

dscn8111_500

dscn8107_500

dscn8118_500

dscn8158_500

dscn8159_500

dscn8164_500

dscn8125_500

dscn8188_500

dscn8182_500

Богослужіння супроводжував зведений хор студентів богословського відділення під керівництвом викладача церковного співу диякона Ігоря Луцана.

dscn8113_500

dscn8132_500

ДОВІДКА:

Покаянний канон преподобного Андрія Критського називається великим, як через свою тривалість – його читання повністю займає приблизно 2 – 2,5 години, так і за своїм духовним значенням. Цей молитовний текст на багатьох прикладах Старого і Нового Завіту показує душі зразки праведності та грішного життя – із закликом наслідувати перше та уникати другого. Його можна описати як покаянний плач, що розкриває всю неосяжність, усю безодню гріха, потрясає душу покаянням і надією.

Дуже майстерно святий Андрій переплітає образи: Адама і Єву, рай і гріхопадіння, патріарха Ноя і потоп, Давида, Землю Обітованну і понад усе Христа і Церкву - зі сповіданням гріхів і каяттям. Події Священної історії представлені як події життя окремої людини, справи Божі в минулому як справи, які стосуються спасіння кожного, трагедія гріха та зради як особиста трагедія. Життя показане як частина тієї великої, всеосяжної боротьби між Богом і силами темряви, які повстають проти Нього.

Слова Канону закликають до відповіді, тому що говорять вони про події й справи минулого, зміст і сила яких вічні, оскільки кожна людська душа - єдина й неповторна - проходить тим же шляхом випробувань, стоїть перед тим же вибором, зустрічається з тією ж вищою і найважливішою реальністю. Значення та мета Великого канону саме в тому і полягає, щоб проказати нам гріх і тим самим привести нас до покаяння.

Богослужіння з читанням Великого покаянного канону також носить назву «Маріїного стояння», адже за уставом під час його звершення також належить читати Житіє преподобної Марії Єгипетської – великої пустельниці і подвижниці. Це житіє є повчальним прикладом милосердя Божого до грішників, які каються, а також показує, яких духовних висот може досягнути людина завдяки покаянню і подвижницькому життю.

 

Прес-служба

Богословського відділення