11 червня 2026 року завідувачка кафедри філософії та культурології доц. Ірина Горохолінська та гаранти освітніх програм зі спеціальності В8 Богослов’я першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів - доц. прот. Микола Щербань і доц. прот. Микола Лагодич - взяли участь у міжнародній науковій богословській конференції "ПРЕОБРАЖЕННЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ЕСХАТОЛОГІЯ".

Програма наукового форуму охопила широке коло питань, пов’язаних із патристичною спадщиною, філософською антропологією, екотеологією, сакральним мистецтвом, а також практичними аспектами клінічного душпастирства та військового капеланства в контексті сучасних кризових викликів. Робочими мовами стали українська та англійська, а координацію роботи забезпечив проректор з наукової роботи ВПБА протоієрей Владислав Фульмес.

Захід об’єднав науковців, богословів, священнослужителів, викладачів закладів вищої освіти та дослідників з різних регіонів України та з-за кордону. У роботі конференції взяли участь представники провідних наукових і богословських осередків, зокрема делегації Український католицький університет УКУ та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

З вітальним словом до учасників звернулися ректор ВПБА, професор прот.Володимир Вакін, керуючий Волинською єпархією ПЦУ митрополит Луцький і Волинський Михаїл Зінкевич, Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, голова Державна служба України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, голова Наглядової ради ВПБА Сергій Мостенець, заступниця декана філософсько-богословського факультету УКУ сестра Ігнатія Гаврилик та президент CEMES, професор Ніколаос Дімітріадіс із Салонік (Греція).

На пленарному засіданні з доповідями виступили архімандрит Кирил Говорун із темою «Преображення, Обожнення та Церква», Ірина Горохолінська з доповіддю «Екотеологія як ресурс суспільної відповідальності християнських спільнот», Віктор Жуковський, який презентував тему «Негативна і позитивна сотеріологія: від есхатологічної напруги між „вже“ і „ще ні“ до політичного богослов’я» та Олександр Філоненко з виступом «Богослов’я трансформаційної дії: випадок Лазаря Барановича».

У другій половині дня робота продовжилася в межах чотирьох секційних засідань, присвячених богословським, філософським, культурологічним, соціальним та душпастирським аспектам християнської надії.

Богословсько-патристична та літургійна секція модерована прот. Василем Лозовицьким зосередилася на аналізі патристичних гомілій, феномені антропологічної кризи та літургійних вимірах євхаристійного зцілення церковної спільноти. На цьому секційному засіданні зі своєю доповіддю на тему "Гендерний дискурс: антропологічна перспектива чи богословський виклик" виступив о. Микола Щербань.

У межах філософсько-релігієзнавчої секції, яку координував прот. Георгій Ходун, дослідники обговорили концепції преображення соціуму в посткризовий період, травмоінформовану герменевтику, етичні виклики штучного інтелекту та релігійну діяльність української діаспори. На цьому секційному засіданні зі своєю доповіддю на тему "Традиція православної аскетики та сучасні практики клінічного душпастирства: точки дотику та виклики" виступив о. Микола Лагодич.

Мистецтвознавча та історико-філологічна секція, модерована протоієреєм Ігорем Скибою, представила розвідки щодо іконографічної традиції Преображення в українському живописі XIV–XVIII століть, структуризації сакрального простору в музичній культурі та есхатологічних мотивів у гомілетиці. Окрему увагу було приділено практично-богословській секції, де під керівництвом протоієрея Миколи Цап’юка та модерації свящ. Руслана Левочка обговорювалися прикладні питання клінічного душпастирства та капеланства. Учасники секції проаналізували нормативно-правове регулювання госпітального капеланства в Україні, методологію духовно-психологічної реабілітації постраждалих від війни, терапевтичний потенціал православної аскетики, досвід протестантських церков у підтримці родин загиблих військовослужбовців та роль жіночого лідерства в релігійних громадах.

Проведення конференції стало важливою платформою для міждисциплінарного діалогу між богословами, науковцями та практиками, сприяло обміну досвідом і розвитку наукових досліджень у сфері богослов’я та гуманітарних наук.

Теми доповідей – за посиланням. Матеріали будуть опубліковані в наукових виданнях академії, зокрема, у колективній монографії в рамках серії «Українські богословські студії».

За матеріалами ВПБА