У святому письмі Господь говорить: «Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих» (Мф. 22, 32). Цим засвідчується, що для Бога усі – і живі, і померлі – реально існують і Він про всіх пам’ятає. Навіть найменша добра справа, зроблена людиною за життя, є цінною в очах Божих.

Подібно до Господа, пам’ятаємо і ми про наших рідних, близьких, знайомих, котрі залишили цей світ. Ось і сьогодні Православна Церква святкує Димитрівську батьківську суботу, в яку підносить до Творця сугубі молитви за померлих. Димитрівська субота, була первинно днем поминання православних воїнів. Однак згодом православні християни стали цього дня творити пам’ять не лише православних воїнів, котрі за віру і Вітчизну життя своє на полі битви поклали, але – разом з ними – і всіх взагалі своїх покійних.

5 листопада 2016 р. в університетському храмі Трьох Святителів було відслужено уставні богослужіння: 3 та 6 часи, Божественну літургію та заупокійну літію.

Богослужіння очолив настоятель університетського храму Трьох митр. прот. Микола Щербань у співслужінні клірика храму прот. Миколая Лагодича, свящ. Богдана Сливки – настоятеля парафії св. пророка Іллі м. Заліщики Тернопільсько-Бучацької єпархії, диякона Ігоря Луцана – викладача Богословського відділення та диякона Юрія Хильчука – клірика Херсонської єпархії, студента Богословського відділення.

Прес-служба

Богослвоського відділення