Богословське відділення / Університетському храму передано ікону з мощами преподобний священноігумена Меркурія Бригинського Чудотворця,
: ГОЛОВНА :: ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ :: НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС :: ВИКЛАДАЧІ :: СТУДЕНТИ :: АБІТУРІЄНТУ :: ВИПУСКНИКИ :
: ХРАМИ :: КОНТАКТИ :: БІБЛІОТЕКА :: Студентське товариство «ACADEMIA ORTHODOXA» :: Державне визнання документів про вищу духовну освіту :: Переведення на навчання/Придбання другої вищої освіти :

Розклад занять



Наш банер




Університетському храму передано ікону з мощами преподобний священноігумена Меркурія Бригинського Чудотворця

5 лютого 2012 року в  34-ту неділю по П’ятидесятниці за Божественною Літургією в університетському храмі врочисто вшанували ікону з мощами преподобний священноігумена Меркурія Бригинського Чудотворця.

Ковчег із частицею мощей преподобного Меркурія, ігумена Бригинського для університетського храму м. Чернівці було передано преосвященнійшим Іларіоном, єпископом Чернігівським і  Ніжинським (нині архієпископ Рівненський та Острозький), а стараннями парафіян храму уже буковинські майстри виготовили саму ікону та кіот для неї.

img_6507_400

Богослужіння в цей день очолив свящ. Миколай Лагодич у співслужінні студента магістратури

img_6508_400

img_6514_400

свящ. Богдана Сливки – настоятеля парафії св. пророка Іллі  м. ЗаліщикиТернопільсько - Бучацької єпархії.

img_6521_400

На за причасному стиху студент магістратури Ігор Луцан прочитав житіє святого Меркурія, а по завершенні Літургії перед іконою з мощами преподобного чудотворця було звершено молебень.

img_6525_400

 З словом повчання та подяки до парафіян храму Трьох Святителів звернувся свящ. Миколай Лагодич. На завершення Богослужіння відбулось помазування богомольців святим єлеєм освяченим на мощах преподобного у день його канонізації.

img_6530_400

На молитовну згадку про прибуття до університетського храму частинки від мощей святого Меркурія Бригинського всі богомольці безкоштовно отримали акафіст з житієм преподобного.

За Божественною Літургією велика кількість вірян сподобились причаститися Пречистого Тіла та Крові Господа нашого Ісуса Христа.

108710881087._10521077108810821091108811101081_400

Преподобний Меркурій

(в миру Максим Мойсейович Матвієнко)

народився у 1870 році в селі Щаснівка сучасного Бобровицького району Чернігівської області. Його батьки були глибоко віруючими людьми, своїх дітей, а їх було шестеро, вони виховували у благочесті та страху Божому. Тому і не дивно, що з юних літ Максим став палати любов’ю до Господа, відвідувати богослужіння у храмі, часто вночі ставав на молитву, а вдень допомагав у господарстві. Він не мислив себе без Бога та з ранніх літ мріяв назавжди присвятити себе чернечому служінню.

У зрілому віці, бажаючи ще більше послужити Богові, преподобний прийшов до Києво-Печерської Лаври, де за ревність до молитви, доброту, любов і працелюбність Максима зарахували до братії та постригли в ченці з іменем Меркурій, – на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.

Після жовтневого перевороту 1917 р. для Церкви, монастирів та ченців прийшов час особливих випробувань. У 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у «Всеукраїнське музейне містечко», а до 1930 року монастир було повністю ліквідовано. Ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі, багато перетерпівши скорбот від гоніння безбожників на Православну Церкву та вірних її чад. Довгий час отець Меркурій проводив у молитві неподалік від Лаври та на квартирах у своїх духовних чад, але, не бажаючи їх обтяжувати та наражати на небезпеку, преподобний вирішив піти з Києва.

Старець пішов до рідного краю – на Чернігівщину. Що його там чекало, він не знав, але дорогою отець Меркурій спостерігав страшну картину боротьби влади із Богом, зруйновані храми та понівечені душі. Під враженням від побаченого до батьківського дому преподобний не пішов, щоби не зашкодити родичам, а оселився у с. Бригинці, що недалеко від Щаснівки.

Наприкінці 1942 року, коли під час німецької окупації України масово відкривалися храми, отець Меркурій став настоятелем місцевої парафії, служачи спочатку в хаті однієї благочестивої жінки. У 1946 р. його стараннями було збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм, в якому він своїми руками зробив престол, і святиня ця є й до сьогодні.

 Всі, хто хоч раз зустрічався з отцем Меркурієм, довго його пам’ятали, засвідчуючи, що очі його сяяли радістю та любов’ю до ближніх. За молитвами преподобного не раз ставалися і зцілення. Так, одного разу до нього привезли хлопчину, що страждав на епілепсією, і за його молитвами недуга відійшла. «Допомогла віра батька і сльози матері», – говорив він, смиренно приховуючи дар, одержаний від Господа.

Через своє ревне служіння Богу та молитовну допомогу людям, преподобний терпів багато скорбот. До сьогодні люди передають із уст в уста розповідь про чудесне визволення отця Меркурія від смерті.

Сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку до скирти в поле, щоби вчинити над ним розправу. Отець Меркурій молився і готувався до переходу у вічність. Але коли пролунав наказ «вогонь», – зброя дала відсіч; те саме трапилося і вдруге. Тоді кати вирішили відпустити святого, думаючи, що коли він йтиме, вистрілять йому в спину. Але воля Божа була іншою, і втретє сталося так, як і два перших рази. Преподобний залишився неушкодженим, тільки  сказав: «Цього разу не довелося вмерти».

Проживши богоугодно 86 років від народження, добре послуживши Богові та Святій Його Церкві, упокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. та похований на місцевому кладовищі.

Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.

Люди, які пам'ятають батюшку Меркурія згадують про нього і свідчать про його молитовну допомогу і заступництво перед Престолом Бога Живого.

Спогади раби Божої Старченко К.Ф.

Отець Меркурій жив недалеко від нас. Він був середнього росту, з лагідними очима і теплою усмішкою. Запам’яталось мені, коли мати чи бабуся посилали мене занести батюшці гостинця, він завжди чимось пригощав і обов’язково давав велику просфору. У нього була дуже велика бібліотека, він постійно молився, а ще ніколи не їв м’яса і був великим посником.

До батюшки часто, особливо в нічний час, приїжджали люди, багато партійних, хрестили дітей, сповідались і причащались. Отцю  Меркурію довіряли. Також приходило багато недужих людей, він читав молитви на зцілення і люди одужували.

Ігумен Меркурій був дійсно великим подвижником, людиною з великої літери.  Завжди відвідую його могилку і сміливо можу назвати його святим.

З моїх слів записано вірно: Старченко К.Ф.

Спогади рабів Божих: Тикуліч О.П., Пугач Н.Я., Старченко Г.Д., Новік О.

Батюшка відповідально ставився до своїх обов’язків, а особливо – до людей. І як людина, і як священик Меркурій був добрим і справедливим. А ще у нього був Божий дар – він зцілював людей від хвороб. Отець Меркурій користувався дуже великим авторитетом.

Від самої його смерті і по теперішній час відбуваються паломництва до могили нашого священика. Кожен намагається хоч доторкнутися до землі, трави на могилі. Ми віруємо, що наш батюшка святий.

Свідчення р.Б. Ніни:

«Моя донька, тяжко страждала, сильно гнив палець на нозі і це завдавало їй великого клопоту. Чим тільки вона не лікувалась, які тільки ліки та мазі не застосовувала? Все було марно, нічого не допомагало.

Я, людина глибоко віруюча, завжди надіялась на Божу допомогу, і така допомога за молитвами нашого дорогого отця Меркурія прийшла. Як і багато людей у нашому селі, і не тільки у нашому, я прийшла на могилку до батюшки з своїм горем, помолилась, взяла травички з могилки і положила у доньчину шкарпетку. За декілька днів палець не тільки перестав гнити, а й затягнулась рана. Нога повністю стала здоровою. Дякую нашому отцю Меркурію за його молитовну допомогу. Воістину, сильна молитва праведника!»

З моїх слів записано вірно:  Пугач Ніна Яківна

Свідчення р.Б. Тетяни:

«Я раба Божа Тетяна (Божок Тетяна Володимирівна), довго хворіла. У мене страшенно боліли ноги, але ніякі ліки не допомагали. Я не раз була свідком молитовного заступництва старця, тому з вірою та надією пішла до могилки отця Меркурія, довго молилась, а потім  стала навколішки біля останнього спочинку святого і щиро, з вірою попросила про зцілення, одразу ж відчула полегшення. Вставши з колін я не могла не радіти, мої ноги стали здоровими».

З моїх слів записано вірно: Божок Тетяна Володимирівна

Свідчення р.Б. Надії:

«Горе не оминуло мене стороною. Життя не було легким, але завжди була надія на Бога, Пресвяту Богородицю та святих угодників Божих.

Я пересувалась по квартирі з двома паличками, бо боліли ноги. Мій духівник, в черговий раз прийшовши мене посповідати та причастити, розповів, що у с. Бригинці є могилка отця Меркурія, і що молитвами до нього люди отримують зцілення від хвороби ніг. Тоді ж витяг з кишені підрясника декілька листочків барвінку з могилки і дав їх мені. Цими листочками я стала натирати ноги, закликаючи в поміч отця Меркурія, і допомога прийшла. Я отримала велике полегшення для своїх хворих ніг».

З моїх слів записано вірно: раба Божа Надія м. Чернігів

Спогади рабів Божих: Тикуліч О. П., Пугач Н. Я.

Батюшка відповідально ставився до своїх обов’язків, а особливо – до людей. І як людина, і як священик Меркурій був добрим і справедливим, не любив неправди. А ще у нього був Божий дар – він зцілював людей від хвороб. Отець Меркурій користувався дуже великим авторитетом в місцевого населення, і у всій окрузі.

Коли батюшку перевели з Києва до нього приїжджало багато людей підводами, здалеку, він відчитував, і багатьом допомагав.

З моїх слів записано вірно: Тикуліч О. П., Пугач Н. Я.

Свідчення зібрав протоієрей Роман Кіник

 

21 жовтня 2011 р., розглянувши подані Священний Синод благословив причислити ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування. Також було визначено звершувати його пам’ять у Чернігівській єпархії 7 грудня нового стилю – в день, коли Церква згадує великомученика Меркурія, мученика Меркурія Смоленського та преподобного Меркурія, посника Печерського. До речі, саме на честь останнього і був названий отець Меркурій, коли приймав чернецтво у Києво-Печерській лаврі.

За згоди найближчих родичів ігумена Меркурія, які є вірними Київського Патріархату, отримавши відповідний дозвіл, духовенство на чолі з єпископом Іларіоном звершило обрітення мощей преподобного, який був у 1956 р. похований поруч з ним самим збудованою Свято-Троїцькою церквою в с. Бригинці. Святиня була привезена до домового храму при Чернігівському єпархіальному управлінні. Для належного вшанування преподобного Патріарх Київський Філарет благословив передати до Чернігова раку, в якій раніше зберігалися мощі священномученика Макарія, митрополита Київського.

 

ТРОПАР
Полюбивши Бога і залишивши суєту світу цього, хрест свій взявши послідував єси за Хрестом, преподобний отче наш Меркуріє, до кінця днів своїх славив Тройцю Присносущну та укріплював у вірі паству свою, нині ж, сяючи в сонмі преподобних, з ними Подвигоположника Христа благай, щоб подав душам мир і велику милість.

КОНДАК
Осяяний Божественною благодаттю, заступнику землі Чернігівської й молитвенику за весь благочестивий народ наш, віру непорочну зберіг єси, преподобний отче наш Меркуріє; життя земне проживши в мирі і любові, досягнув єси небесних осель, тому і після смерті прославив тебе Бог в сонмі угодників Своїх. Маючи сміливість перед Ним, не переставай Його щиро благати за тих, хто в молитві звертається до тебе, подаючи чудесні зцілення від пристрастей душевних та немочей тілесних.

 


Версія для друку
Автор: fmykolaj
Дата створення: 2012-02-05
Рубрика: Богослужіння
Перегляди: 5284

Пошук

Наші друзі

Івано-Франківський Богословський Інститут ім. преп. Феодосія Манявського

Вища Богословська Академія при Івано-Франківському Єпархіальному Управлінні ПЦУ

Київська Православна Богословська Академія

Дніпровська Духовна Семінарія

Львівська Православна Богословська Академія

Волинська Православна Богословська Академія

cerkva.te.ua

Рівненська духовна семінарія

Львівська духовна семінарія святого апостола і євангелиста Іоана Богослова


eXTReMe Tracker

Пишіть нам. Е-mail:
Всі тексти, зображення, ілюстрації та інший вміст цього веб-сайту є власністю
Богословського відділення КПБА при ФТФ ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
При використанні будь-якої інформації з даного сайту посилання
на
www.bogoslov.cv.uaОБОВ’ЯЗКОВЕ.